Полювання дорого, чи дешево?

З кожною публікацією стає все більш зрозуміло, що для багатьох мисливців, та і просто наших громадян, питання мисливства та діяльності галузі зводиться до того, що ведення мисливського господарства – це надання права полювати, не враховуючи при цьому затрат, які несуть користувачі мисливських угідь під час своєї господарської діяльності.

Наші попередні та майбутні публікації мають на меті довести до громадян нашої держави дійсний стан справ у мисливському господарстві, роль даної галузі у загальнодержавній справі та об'єктивної оцінки у суспільстві.

Як і було обіцяно у даному розділі Ви дізнаєтеся, що необхідно виконувати користувачам мисливських угідь, та які фінансові та людські ресурси потрібні для цього при користуванні 10 тис. гектарів польових угідь, 5 тис. лісових угідь. Яка повинна бути вартість відстрільної картки, вартість послуг при полюванні на парнокопитних тварин з урахуванням ліцензії.

Розпочнемо з користувача мисливських угідь, якому надано у користування 10 тис. гектарів польових угідь, як юридичній особі.

Сама структура юридичної особи має у своєму штаті керівника, відповідального за фінансову діяльність і кадрову, працівника, який кваліфікується, як єгер. Усього три особи, яким необхідно виплачувати мінімальну заробітну плату, передбачену законодавством.

Станом на травень місяць 2023 року вона становить – 6700 гривень, нарахування на мінімальну заробітну плату 22% або – 1474 гривні, разом на одного працівника – 8174 грн. у місяць, трьом необхідно – 24522 грн. У рік це буде становити – 294 264 грн.

Це те необхідне фінансування, як для юридичної особи, яка займається веденням мисливського господарства, та обов'язковою для виконання.

Є ще цілий ряд інших фінансових зобов'язань, передбачених Законом України «Про мисливське господарство та полювання»:

а) вкладання коштів в одну тисячу гектарів польових угідь – не менше 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (неоподатковуваний дохід це – 17 грн.), значить – 425 грн.;

б) пальне, при умові, що є транспортні засоби, - 60 л на місяць (вартість одного літра – 44 грн.) – 2640 грн., а на рік – 31680 грн.;

в) приведення до норми біотехнічних споруд (аншлаги, межові знаки та інше), візьмемо умовно – 3 тис. грн;

г) на виконання приписів (проведення обстежень, здача певних видів на дослідження) – усе це потребує проплат, яка залежить від представників виконавчі влади, які контролюють епізоотичну ситуацію в угіддях.

Узявши лише ці показники, не беручи до уваги офісне приміщення зі своїми комунальними платежами, транспортний засіб з проведенням ремонтних робіт та обслуговування, заготівлі кормів, плату за користування мисливськими угіддями, та ще цілого ряду можливих затрат, сума необхідних коштів користувачеві вище згаданих угідь становить – 329369 грн.

У дані затрати ми не враховуємо одяг та взуття єгеря, набої для відстрілу на дослідження.

Чому саме ми не враховуємо цього, тому що це сума не є сталою і може змінюватися в залежності від багатьох факторів.

Що ж може користувач отримати з 10-ти гектарів польових мисливських угідь, з яких 20% це території відтворювальної ділянки, 10% - це, як правило 200-метрові зони навколо населених пунктів, а значить близько трьох тисяч гектарів не використовуються користувачами мисливських угідь за призначенням. Що ж повинні дати 7 тисяч гектарів для забезпечення покриття затрат користувачеві:

Беремо до уваги 2021 рік – чисельність зайця-русака в мисливських угіддях мисливсько-рибальських господарств УТМР у Полтавській області на одну тисячу га – 42,3 голів, а значить на 10 тис. га – 423 голови. У нашому випадку використовується 7 тис. га угідь, а значить чисельність на 7 тис. га становить – 296,1.

При загальній площі польових угідь – 895889, було добуто – 4331 голову, враховуючи, що 30% від площі не були задіяні, а це 268677 гектар, то 4331 голова зайця була добута на площі – 626912 га, на 7 тис. можна було добути – 48 голів. Собівартість однієї голови зайця-русака у 2021 році становила – 326,269 : 48 = 6799 грн.

Виходячи з вище викладеного, по польових угіддях вартість відстрільної картки повинна становити – 6799 грн.

Яка ж вартість відстрільної картки була у сезон полювання у 2021 році в мисливських угіддях мисливських господарств УТМР: одноразова (середня вартість) – 250 грн.; сезонна – 850 грн.

Як видно з вище наведеного, вартість відстрільних карток не покриває затрати користувачів, в той же час у мисливців викликає обурення висока вартість карток, при цьому у них не викликає великого обурення вартість полювання у приватних господарствах, як мисливських, так і рибальських.

Щоб не складалося враження, що ми просто констатуємо факти та намагаємося виправдовувати фінансову політику господарської діяльності мисливських господарств, відкриємо маленькі «секрети», як вдається балансувати користувачеві між реальною ціною та ціною, по якій здійснюється полювання.

Реалізація сезонної відстрільної картки дає можливість мисливцю здійснювати виходи на полювання на протязі мисливського сезону доти, поки він не добуде ту необхідну визначену норму зайця-русака, а це – одна голова за один день полювання або 10 зайців на сезон, а також залучення членів Товариства до благодійної допомоги, фінансової та іншої. Ще одним із варіантів є переведення працівників на неповний робочий день з виплатою за відпрацьовані години. Це та крайність, до якої користувачів підштовхує та безвихідь, яка виникає перед ними. Можна зауважити такій позиції, говорячи, що найкращий вихід з даної ситуації, це збільшити поголів'я зайця-русака в мисливських угіддях шляхом кращого господарювання, про цьому часто доводиться чути порівняння з країнами Європи.

Дійсно, це був би найкращий варіант, але не від користувача мисливських угідь в значній мірі залежить це питання. Наприклад, погіршення екологічної ситуації, інтенсивність сільськогосподарського виробництва, нафтогазового комплексу, а то і просто від свідомості наших громадян при випалюванні сухої рослинності в період весняного розмноження зазначеного виду, можна говорити і про те, що не проводяться заходи по дослідженню впливу на популяції зайця-русака навколишнього природного середовища, яке впливає на здатність до розмноження.

Це не виправдання користувачів, а та необхідність, без якої ми не зможемо об'єктивно оцінювати тенденцію до зменшення даного виду, і доки не буде такої оцінки, користувач мисливських угідь та мисливці завжди будуть «крайніми».

Яка ж ситуація у користувачів, яким надано у користування лісові мисливські угіддя загальною площею п'ять тисяч гектарів.

Затрати на штатних працівників практично такі ж, як і у господарствах при користуванні польовими угіддями – 294264 грн.; вкладання коштів в одну тисячу га лісових угідь – не менше 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 2550 грн., пальне – 31680 грн. Усі ті самі додаткові затрати по комунальних, обслуговування та ремонт транспорту, а також додається плата за угіддя, середня ціна по області – 1 грн. 20 коп. за один гектар, за 5000 га – 6000 грн. Корма для підгодівлі у визначений період з розрахунку на одну голову, при умові підгодівлі 100 днів, як це передбачено нормативною базою:

Кабан:

зернофураж – 30 кг;

кукурудза в початках – 80 кг;

коренебульбоплоди – 100 кг;

силос – 40 кг;

сіль – 0,5 кг.

При чисельності кабана на одну тисячу гектар лісових мисливських угідь, до уваги взято 77506 га, що надано мисливським господарствам в області, при обліковій чисельності на цю площу (умовно), бо стацією кабана є і інші угіддя по своїй класифікації, але нам цікаві саме лісові, тому і беремо до уваги лише їх - 527 голів кабана, що становить – 6,8 голів на одну тисячу га угідь. При цьому кормів необхідно заготовити, а як правило зернові: кукурудза в зерні та початках, якими заміняться інші та сіль. Якщо навіть заготовлені корма у необхідній кількості 80 кг на одну голову, то це потрібно: 80 кг х 527 гол. = 42160 гр. (вартість кукурудзи в зерні, середня ціна – 3 тис. грн. за 1000 кг) 42160 х 3000 = 126 тис. грн. Сіль – 264 кг, ціна – 3,50 грн. за 1 кг = 1274 грн. Тільки за цими показниками необхідна сума коштів складе – 427,5 тис. грн.

А ще є додаткові затрати на корма для підгодівлі козулі, а саме: на одну голову, як правило, також використовують кукурудзу або інші зернові, коли по нормі передбачено і сіно, вінички, коренеплоди, силос, сіль, зернофураж, то саме зернофураж у вигляді кукурудзи і використовується разом з сіллю. По розрахунках на одну голову передбачено 15 кг в зерні, 20 кг в початках, беремо 30 кг в зерні. Загальна чисельність козулі по обліку на 2022 рік – 2292 голови на 77506 га лісових угідь – 29,5 голів на 1 тис. га, на 5 тис. – 147,5 голів. 147 гол. х 30 кг = 4410 кг х 3 тис. = 13200 грн.

Виходить тільки на такі затрати потрібно – 440 тис. гривень.

І то це не весь перелік проведення заходів користувачем, які потребують фінансового забезпечення.

Що ж може отримати користувач від реалізації ліцензій на добування парнокопитних і скільки він має права вилучити кіз і кабанів згідно норм лімітів, з урахуванням того, що мінімум 20% площі є відтворювальними ділянками, а це 1000 га.

Дозволяється добування дикого кабана при досягненні оптимальної чисельності 20% від облікової фактичної чисельності, значить можна добувати при тій чисельності, яка вище вказана – 5 голів. Козулі дозволяється – 15%, а значить – 21 голову. Вартість ліцензії для користувача угідь на кабана – 600 грн.; на козулю – 200 грн. А це додатково 7200 грн.

З урахуванням вартості ліцензій, користувач мисливських лісових угідь повинен забезпечити фінансові надходження на суму 450 тис. гривень (приблизна сума, бо фактично вона є більшою).

При реалізації 5 голів кабана та 21 голови козулі, собівартість яких становить 450 тис. грн., він повинен встановити вартість однієї голови незалежно від виду – 17308 грн.

У багатьох може виникнути таке питання, до речі, про яке доводиться часто чути: «А як же у Європі, де відстрілюють таку кількість копитних, як у нашого користувача ціле поголів'я, а то і більше?». Відповідь проста: щоб так було необхідно вивчити їх досвід та втілити його в Україні.

Що і як впливає на такі показники, яка при цьому роль суміжних користувачів земельних та лісових ділянок, законодавча база, роль держави у цьому процесі, а також багато інших факторів, які на це впливають. Про це Ви дізнаєтеся у наступній частині.

Далі буде…

Приєднуйтесь!